• Phone: (123) 0200 12345
  • ecopark.osokorky@gmail.com

Альбом «Екопарк «Осокорки» – домівка квіткового Києва». Сторінка 3

Рогіз широколистий (Typha latifolia)

  • Цей вид рогозу має всі властивості рогозу вузьколистого, але його листя дещо ширше, а суцвіття на багато більше. На наших луках ми зустрічали велетнів із качалками до 50 см довжиною і 10-15 см в діаметрі.

     

    Я розчулився до сліз:

    В гузирі ставковім

    Рясно так проріс рогіз

    В літеплі ранковім!

     

    Плюмажі ряхтять вгорі

    Довгі — не короткі,

    акА понижче, в куширі —

    Корінці солодкі.

     

    А майстрині з рогози

    (Діло своє знають)

    Хоч брилі, хоч картузи

    Вправно виплітають.

     

    Іван Низовий

    ​​​Луганськ

Вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris)

  • Вербозілля – цінна лікарська рослина. Особливо багата вона на вітамін С, тому застосовувалася у боротьбі із цингою.

    Також із неї роблять фарбу.

    Водні витяжки з рослини залежно від протрав дають жовту, зелену, коричневу та чорну фарби. Медонос.

Валер’яна лікарська (Valeriana officinalis)

  • Як заспокійливий засіб валер’яна відома ще з часів Стародавньої Греції. Її екстракт містить ціла купа лікарських препаратів. Як відомо, і котики до неї не байдужі J В особливий екстаз їх приводить речовина актінідін, запах якої схожий на сечу котячих.

    Латинська назва валер’яна походить від слова valens, що означає «міцний».

    Екстракт валер’яни використовують також у кондитерських виробах як ароматизатор, перш за все тоді, коли необхідно досягти виразного яблучного аромату.

    Кажуть, що молоді паростки валер’яни смакують у салатах.

    У північних народів валер’яну вішали над вхідними дверима, щоб відлякувала злих духів. Із цією ж метою носили цю рослину при собі. Вірили, що вона навіть могла врятувати від чуми.

    Кажуть, що жування валер’яни викликає у людині гнівливість. Тому у Середньовіччі судді із надто м’яким серцем перед кожним вироком давали пожувати валер’яну, щоб суддя не проймався співчуттям до підсудного.

    Зображення валер’яни часто можна побачити в іконографії, на картинах Середньовіччя і Ренесансу. Її зображення використовувалося у геральдиці.

Чина лучна (Lathyrus pratensis)

  • Або горошок лучний. Встановлено, що чина лучна виявляє м’яку відхаркувальну дію без побічного впливу на організм. Також відвар із неї застосовують, як снодійне.

    Нектар всередині квіточки досяжний лише великим комахам, які своєю вагою здатні відкрити квітку.

Лядвенець болотний (Lotus uliginosus)

  • Щодо походження назви «лядвенець» існують дві версії. Згідно з першою — від праслав’янської. lędo («необроблена земля», «цілина») — з огляду на місця виростання цієї рослини. За Фасмером, назва пов’язана з ля́двея, ля́двія (пор. чеськ. ledvina і словен. ledvíca — «нирка») — через те, що форма рослини нагадує нирки.

    Лядвенець хороший медонос. Від його наявності на луках залежить існування цілого ряду метеликів. Лядвенець також хороший сидерат. Це означає, що його коріння накопичує поживні речовини, які збагачують ґрунти. Після покосу лядвенець добре проростає знову.

    Із квіточок лядвенця отримують жовту фарбу.

    У стані до цвітіння і у сіні його залюбки поїдають тварини. А ось під час цвітіння ним можна отруїтися.

    Цю рослину дуже легко сплутати із чиною лучною, але на відміну від останньої квіти лядвенця, наприклад, зібрані на квітконосі у зонтичні суцвіття, а не у гроно, як у чини. І вусиків на листковій осі лядвенець також не має.