Альбом «Екопарк «Осокорки» – домівка квіткового Києва». Сторінка 9

У символіці квітів символ будяка означає «обороноздатність». Тож хтось своїми національними символами обирає левів або двоголових курей, а хтось, як, наприклад, шотландці, будяк, щоб заявити про свою готовність оборонятися. За легендою шотландські захисники чатували на кордоні і задрімали. У цей час у темряві ночі до них пробиралися вікінги. Один із вікінгів натрапив на будяк, вколовся і крикнув. Це збудило шотландських воїнів і врятувало країну від нападу. Протягом п’яти століть квітка будяку була основним символом шотландської геральдики.

Не бундючний, не примхливий
Скрізь росте і процвіта,
І такий собі щасливий:
Всіх усміхнено віта.
Та лиш з вигляду такий він —
На цвітіння не скупий…
Онде, босий хтось, заскиглив:
На колючку наступив!
А колючка будякова
Гостра-гостра — як штрикне,
То вся пиха босякова
Пропаде і промине!

Іван Низовий
​​​Луганськ

Нектар, яким живляться мурашки, виділяється в квітках, а іноді і на нижньому боці прилистків у вигляді дрібненьких краплинок: мурашки не тільки поїдають нектар, а йзахищають рослину від гусені. Листочки залежно від сили освітленості змінюють своє положення. Вусики дуже чутливі: торкнувшись якоїсь рослини, вони починають обвиватися навколо неї, підтримуючи стебло горошку у вертикальному положенні. Оскільки обидва кінці вусика зафіксовані, то спіраль складається з двох частин, закручених у різні боки. Вусики, що не знайшли опори, скручуються у пружинку або клубочок.

Збагачуючи ґрунт азотом, горошок мишачий, як і інші бобові, впливає на життя всіх компонентів травостою. Коли відмирають корені, ґрунт збагачується на сполуки кальцію, і структура його поліпшується. Горошок мишачий – це добра кормова і медоносна рослина. На Україні росте близько 30 видів горошку.

Щоб він ріс угору, йому потрібна поряд інша трава, на яку можна спиратися J.

Та найцікавіше, що підмаренник використовували для виготовлення сирів, бо він багатий на сичужний фермент. У англійському сирі Chester підмаренник є обов’язковою складовою і до сьогодні. Рослина надає цьому сирові особливого смаку і кольору.

У Шотландії підмаренник використовують для фарбування тканин: корінь дає червоний колір, а квіти жовтий.

Запашні жовті квіточки використовуються для ароматизації і забарвлення різних напоїв.

А ще вона має гарні дубильні властивості (використовується для обробки шкіри).

А із її яскравих квіточок виробляють харчові барвники. Тож цілком можливо, що у кремі на тортику або на великодніх писанках ми маємо барвник із цієї рослинки 🙂

А чому ж плакун. Хіба можна плакати, коли маєш такі гарні, яскраві квіти?! Виявляється, що ця рослинка “плаче” – вона росте біля водойм, боліт, і коли в ній накопичується зайва волога, рослина виділяє її із себе через спеціальні пазухи.

Наші пращури вірили у магічні властивості плакуна. Із його коріння виготовляли обереги, а знахарки використовували рослину для свого зілля. Казали, що плакун змушує плакати відьом і чортів.

Трапилася нам згадка про «Голубу книгу» знахарських трав. В цій книзі на питання: «Яка трава всім травам мати?», – відповідає: “… Плакун-Трава всім травам Мати. Чому Плакун-Трава всім травам Мати? Тому Плакун-Трава всім травам Мати, Що Сама Лада-Матінка на неї сльози опустила, Коли про прикрощі Землі Руської тужила».