Ця рослина у різних народів асоціювалася із різними її властивостями. Ми звертаємо увагу найбільше на саму квітку і називаємо її сусаком. Ця назва скоріше за все походить від тюркських слів, які означають квітка, спраглий, відро, ківш. Латинська назва Butomus означає слова корова і різати. Греки вважали, що гостре листя ріже худобі рота. А ось німці називають цю рослину найромантичніше – Schwanenblume – лебедина квітка. Мабуть через те, що у плодовій коробочці визрівають п’ять і більше плодів із видовженими хвостиками, які нагадують довгі лебедині шийки.
Чудові квіти сусака пахнуть медом.
Із коренів в Азії роблять борошно. Киргизи, якути і калмики запікають підводну частину сусака і їдять замісто хліба. Із стебла плели кошики і інші предмети.
