Латинська назва Typha походить від слова «дим, палити» за колір суцвіть, які виглядають, наче обгорілі. Відрізняється від широколистого рогозу вершечком – це маточкова частинка, яка відділена від тичинкової частинки рослини.
Рогіз – справжній довгожитель нашої планети. Викопні рештки рогозу відомі із часів міоцену (23-5 млн. років тому). Він поширений по всій Земній кулі.
Як і решта рогозів він — цінна плетивна, волокниста, целюлозно-паперова, будівельна, харчова, кормова, лікарська і декоративна рослина.
«Пух» використовується для виготовлення фетру для капелюхів, і для наповнювача курток для виготовлення поярку.
Підводною частиною рогозу залюбки ласують ондатри і хохулі.
Раніше молоді стебла їли сирими і маринованими, а кореневища печеними.
З кореневищ можна робити борошно і пекти хліб, і навіть бісквіти.
Рогіз містить багато крохмалю і цукру. Тому із нього дітям і жінкам робили кисіль, а чоловікам спирт J.
А ще рогіз – це українська спаржа – з давна молоді відварені пагони були частими гостями на столі українця.
