Це медоносна квітка. Бджілки збирають у ній і нектар, який виділяється цілий день, і пилок. Для бджілок вона дуже важлива, бо саме із її нектару вони заготовляють собі резерви на зиму.
А ще вона має гарні дубильні властивості (використовується для обробки шкіри).
А і із її яскравих квіточок виробляють харчові барвники. Тож цілком можливо, що у кремі на тортику або на великодніх писанках ми маємо барвник із цієї рослинки 🙂
А чому ж плакун. Хіба можна плакати, коли маєш такі гарні, яскраві квіти?! Виявляється, що ця рослинка “плаче” – вона росте біля водойм, боліт, і коли в ній накопичується зайва волога, рослина виділяє її із себе через спеціальні пазухи – “плаче”.
Наші пращури вірили у магічні властивості плакуна. Із його коріння виготовляли обереги, а знахарки використовували рослину для свого зілля. Казали, що плакун змушує плакати відьом і чортів.
