Ця рослина має багато лікувальних властивостей, перш за все як сечогінний і потогінний засіб. Такі рясні духмяні квіти не можуть не любити бджоли і комахи, бо ці квітки гарні медоноси. Із квіточок, хоч вони і білі, а також із листя отримують жовту фарбу.
Деякими видами гадючника лікують від укусів гадюк – звідси і назва.
У німецькомовних і англомовних країнах цю рослину називають солодким медом (Mädesüß, нім), оскільки її любили добавляти у меди – медові вина.
Бульби на коренях і молоде листя гадючника можна їсти, вони мають солодко-гіркуватий смак. А із квітів заварюють запашний чай.
