Знайомтеся, це плакун верболистий (Lythrum salicaria). Він має такі само властивості, як і його найближчий родич плакун прутовидний. Тому опис даю один на двох: Це медоносна квітка. Бджілки збирають у ній і нектар, який виділяється цілий день, і пилок. Для бджілок вона дуже важлива, бо саме із її нектару вони заготовляють собі резерви на зиму.
А ще вона має гарні дубильні властивості (використовується для обробки шкіри).
А із її яскравих квіточок виробляють харчові барвники. Тож цілком можливо, що у кремі на тортику або на великодніх писанках ми маємо барвник із цієї рослинки 🙂
А чому ж плакун. Хіба можна плакати, коли маєш такі гарні, яскраві квіти?! Виявляється, що ця рослинка “плаче” – вона росте біля водойм, боліт, і коли в ній накопичується зайва волога, рослина виділяє її із себе через спеціальні пазухи.
Наші пращури вірили у магічні властивості плакуна. Із його коріння виготовляли обереги, а знахарки використовували рослину для свого зілля. Казали, що плакун змушує плакати відьом і чортів.
Трапилася нам згадка про «Голубу книгу» знахарських трав. В цій книзі на питання: «Яка трава всім травам мати?», – відповідає: “… Плакун-Трава всім травам Мати. Чому Плакун-Трава всім травам Мати? Тому Плакун-Трава всім травам Мати, Що Сама Лада-Матінка на неї сльози опустила, Коли про прикрощі Землі Руської тужила».
