• Phone: (123) 0200 12345
  • ecopark.osokorky@gmail.com
Поширені питання про Екопарк
Все, що ви хотіли дізнатись, та міфи, які потрібно знати
Нам доволі часто доводиться відповідати на типові запитання, що надходять від різних людей, ЗМІ та організацій. А також на питання, які підняті в брехливих листівках та статях, які розповсюджує забудовник озер на Осокорках-Позняках.

Ми хочемо бути максимально прозорими для вас і будувати разом з вами спільноту, яка створить Екопарк Осокорки в його найкращому вигляді.
1. Загальні питання
Хто представляє проєкт Екопарку Осокорки?
Прихильники проєкту об'єднались і створили ГО "Екопарк Осокорки", яке поступово та рішуче просуває ідею створення Екопарку замість забудови озер південних Осокорків. Ви можете підтримати наше ГО фінансово у розділі "Як допомогти"

Читайте більше про нас на сторінці "Хто ми" та приєднуйтесь до команди!
Хто нас фінансує?
Проєкт починався як волонтерська ініціатива, яку почали підтримувати люди та організації. Ми громадська організація (ГО) і будь-хто може підтримати нас разовим або щомісячним платежем. Нам також багато допомагають просто своєю діяльністю – наприклад, створення цього сайту, створенням відео парку або інших друкованих матеріалів.

Наші фінансові звіти за останні 2 роки можна знайти на сторінці "Звіти діяльності".

Читайте про нас на сторінці "Хто ми" та підтримуйте нас на сторінці "Як допомогти".
Яка наша ціль?
Ми прагнемо зберегти природохоронну територію та створити Екопарк, доступний для людей, замість чергового житлового кварталу, який знищить ліси, луки, ареали життя унікальних тварин та рослин, забере в людей місце дял прогулянок та відпочинку.

Більше про нас читайте на сторінці "Хто ми", а деталі проєкту дивіться у розділі "Концепція Екопарку Осокорки".
Хто міг би реалізовувати проєкт Екопарку?
В світі подібні проєкти реалізовуються місцевою владою. В випадку Києва в проєкті мають приймати участь Київпроект, департамент містобудування та архітектури КМДА, департамент благоустрою КМДА, інші муніципальні установи та організації.

Джерелом фінансування створення та обслуговування Екопарку Осокорки має бути бюджет міста Києва та кошти меценатів. Екопарк Осокорки, як і інші соціальні об'єкти, принципово не може бути прибутковим проєктом і економічно не є привабливим для інвестування. При цьому для реалізації благоустрою окремих ділянок Екопарку цілком реально залучити меценатів, як це робиться в інших парках міста.
Звідки брати кошти на створення Екопарку Осокорки?
У міському бюджеті на 2018 рік Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища було виділено понад 1 мільярд гривень.

Саме цей департамент відповідає за зелені та паркові території у місті і очевидно, що у нього є всі необхідні ресурси для створення та обслуговування Екопарку Осокорки відповідно до запропонованої концепції.

Щороку в міському бюджеті закладаються значні витрати на поліпшення старих та створення нових зелених зон і є всі підстави, щоб Екопарк Осокорки став однією з них, як це передбачено чинним Генеральним планом міста і є цілком доречним, зважаючи на кількість мешканців, що проживають поряд, та наявний рекреаційний потенціал цієї території.

Для прикладу варто загадати парк Наталка біля Дніпра на Оболоні. Раніше це був закинутий та засмічений парк, який свого часу вже встигли віддати під забудову. Однак місто знайшло волю повернути парк громаді та кошти на його облаштування. Наразі це зразкова зелена зона та перлина Оболоні.
Як має виглядати Екопарк Осокорки?

Повна концепція парку розміщена на сторінці "Концепція парку".
2. Міфи та маніпуляції про Екопарк
#1 "Зараз навколо озера Небреж хащі, захаращені сміттям. «Аркада» розпочне житлове будівництво та наведе там лад"
Цей міф найбільше популяризується тими, хто хоче забудувати цю територію.

По-перше, вже майже 10 останніх років територія біля озера була в аренді забудовника «Аркада» / «КОНТАКТБУДСЕРВІС». Якщо на когось і потрібно жалітись за сміття та неприбрану територію, то саме на "Аркаду" – вони відповідають за цю територією, а не міська влада.

По-друге, проєкт «Аркади» не передбачає повноцінного парку навколо озера Небреж, і вільними від забудови залишаться лише вузькі смуги навколо озера.

По-третє, після урбанізації озеро Небреж назавжди втратить свій рекреаційний потенціал, зокрема вода в ньому вже ніколи не буде такою чистою як зараз і купатися там стане неможливо. Озера Вирлиця, Сонячне, Лебедине, Срібний кіл – яскраві приклади щодо наслідків подібної урбанізації.

Наша пропозиція – повернути ці території в керування місту, назначити керівництво Екопарку Осокорки та прибирати зелену зону так само, як комунальники прибирають інші парки міста.
#2 "Cтворити Екопарк буде дуже дорого. В міста немає таких коштів"
Цей міф також часто популяризується тими, хто хоче забудувати цю територію, щоб сховати ідею Екопарку подалі.

У міському бюджеті на 2018 рік Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища було виділено понад 1 мільярд гривень. І подібна ситуація кожен рік. Такі об'єкти постійно створюються в Києві. Для прикладу варто згадати той самий парк Наталка біля Дніпра на Оболоні. Місто забрало землю в забудовника, повернуло парк громаді та знайшла кошти на облаштування парку.

До того ж, не потрібно облаштовувати всю територію Екопарку. Екопарк Осокорки концептуально розділений на дві частини:

1. Територія міського парку – це фронтальна частина Екопарку, що прилегла до вулиці Колекторної і з двох боків майже повністю охоплює озеро Небреж, має бути упорядкованим міським парком із відповідною інфраструктурою: автостоянками на в'їзді, освітленням, велосипедними та пішохідними доріжками, дитячими та спортивними майданчиками, альтанками, оздобленими пляжами тощо. При цьому втручання в існуючий ландшафт має бути мінімальним. Окрім соціальної функції цей міський парк буде буферною зоною між містом та територією із природоохоронним статусом.

Розбивши створення парку на декілька етапів та років, місто досить легко може реалізувати даний проєкт, як це і трапилось на Оболоні в парку Наталка.

2. Територія із природоохоронним статусом на південь від озера Небреж.
У цій частині Екопарку Осокорки передбачається зовсім мінімальне облаштування. Це здебільшого інформаційні стенди та лавки для відпочинку вздовж популярних пішохідних та велосипедних маршрутів.
#3 "Київ – це мегаполіс. Місто має розвиватися і забудова південних Осокорків неминуча"
Звісно, можна орієнтуватися на Бангкок або Шанхай. Але все ж таки краще брати приклад з європейських міст, розвиток яких базується на створенні комфортних та гармонійних умов життя для мешканців, а не на задоволенні інтересів забудовників та корумпованих посадовців місцевої влади.

Безперечно, у Києві необхідно будувати нові житлові будинки, але при цьому не знищувати такі вкрай необхідні для мешканців міста зелені зони.
#4 "Навіщо міняти інвестора, який обіцяє зберегти екосистему та впорядкувати територію ПІД КОНТРОЛЕМ ГРОМАДСЬКОСТІ, на невідомо кого і з невідомо якими цілями?"
Це найбільш дешева маніпуляція.
В офіційних документах забудовника, поданих в КМДА є Детальний план території району Осокорки, який був розроблений на замовлення орендаря земельних ділянок ТОВ «КОНТАКТБУДСЕРВІС» (а фактично – банку-забудовника «АРКАДА»).

Якщо відкрити фото та макети детального плану (сторінки 85-92) – можна побачити, що ні про яке "збереження екосистеми" мова не йде. Мета забудовника – серія щільної високої забудови, яка знищить луги, ліси та природні території Екопарку Осокорки.
#5 "Ви – професійні активісти-шахраї, ваша ціль – отримання матеріальної винагороди від забудовника"
На жаль, блокування будівництва досить часто є таким собі шахрайським бізнесом. Після отримання відкупного від забудовника активісти зникають. Таке ганебне явище не є секретом для киян.

Ми також розуміємо, що забудовник не хоче міняти свої плани, бо ця територія є лакомою для нього. І саме тому для нього – всі активісти вороги, яких треба поливати брудом в ЗМІ.

Проте наші наміри щирі та безкорисливі, а діяльність є максимально відкритою. Серед нас багато підприємців, публічних людей та простих киян – прочитати про нас більше можна на сторінці "Хто ми".

Для більшості з нас боротьба за створення Екопару Осокорки є першим досвідом подібної громадської активності – то ж бувають і помилки. Але до дій нас спонукає глибоке усвідомлення надзвичайно згубних наслідків житлового будівництва на південних Осокорках як для Дарницького району, де ми всі мешкаємо, так і для міста Києва загалом.

Приєднуйтесь до нас!
#6 "Активісти Екопарку просто хочуть привести свого орендаря замість «АРКАДА» / «КОНТАКТБУДСЕРВІС» "
Наша мета – щоб договори оренди з ТОВ «КОНТАКТБУДСЕРВІС» були скасовані, земельні ділянки повернені громаді міста та одразу ж переведені в землі рекреаційного призначення для унеможливлення їх забудови у майбутньому. Залучення нового інвестора та нові будинки ніде не передбачаються.

І ці рішення – відповідальність КМДА та Київради.

Ми вже змогли перевести частину парку в статус земель рекреаційного призначення і не зупинимось, поки вся територія не стане Екопарком.
3. Юридичні та технічні питання
На якому етапу петиція до КМДА про створення Екопарку Осокорки
У 2015-му році, як тільки в Києві запрацював сервіс електронних петицій, була подана електронна петиція №713 до Київради з вимогою зупинити забудову на озерах південних Осокорків та створити у цій місцевості великий регіональний ландшафтний парк – «Екопарк Осокорки», що дозволить зберегти як озера, так і унікальні заливні луки, розташовані за озерами в південному напрямку. Петиція швидко набрала 11150 голосів при мінімально необхідних 10000.

З моменту подання петиції вже минуло майже 5 років. За цей час була створена робоча група, яка розглядала та вивчала порушені у Петиції питання, проведено більше десяти засідань комісій Київради, заслухано представників міністерства екології, департаменту архітектури КМДА, управління туризму КМДА, неурядових організацій тощо. Зокрема науковцями неурядових екологічних організацій було підготовлено наукове обґрунтування цінності території південних Осокорків та необхідності створення на ній регіонального ландшафтного парку. Усі залучені до розгляду Петиції чиновники одноголосно підтримали її, розуміючи, що розбудова міста на південь від вулиці Колекторної неминуче знищить природний комплекс озер на південних Осокорках та унікальну екосистему заливних луків за ними, в результаті чого рекреаційний та туристичний потенціал цієї місцевості буде втрачено назавжди.

Наразі адміністрація міста чекає на рішення судів, після яких зможе продовжити роботу по втіленню петиції у життя.

Як допомогти Екопарку Осокорки стати реальністю?
Основні способи підтримки проєкт шукайте на сторінці "Як допомогти".
Чому забудова незаконна?
Ми створили окремий розділ, що ви все могли перевірити на власні очі.
Які цілі забудовника?
За декілька років по клаптикам ми зібрали документи, які намагались приховати в бюрократичних процесах міста. Але ми просто так не здалиась і відвторили всі документи у розділі "Цілі забудовника".
Забудовник вже витратив значні кошти на підготовку до житлової забудови. Хто буде компенсувати збитки забудовнику?
Було б справедливо, якби місто знайшло компроміс із забудовником і, наприклад, виділило йому інші земельні ділянки під забудову замість тих, де буде Екопарк. Громада підтримала б таке рішення місцевої влади.
Екопарк чи забудова?
Допоможіть проєкту стати реальністю