May 03, 2021
Життя бджолоїдки ліричне і драматичне водночас, наче захоплюючий роман.
Переконайтеся у цьому самі. Що потрібно бджолоїдці для щастя?
Насамперед земляні чи глиняні пагорби або береги водойм із крутими схилами. В них бджолоїдка робить тунелі. В тунелях пташка не живе, а лише відкладає і висиджує яйця. Живуть бджолоїдки невеликими групками на деревах і кущах, які ростуть поблизу земляних пагорбів чи берегів.
У будівництві свого тунелю, який іноді може сягати аж 2-х метрів, бере участь не тільки пташине подружжя, а і самець, який не має пари. Цей помічник згодом буде допомагати батькам також вигодовувати пташенят.
Бджолоїдка не аби-яка хитруля. Щоб знизити ризик потрапляння у тунель до яєць чи пташенят хижака, пара і її помічник роблять навколо кілька тунелей-обманок, які дещо коротші основного. А ще ця пташка часто селиться у сусідстві з ластівками, які також відкладають яйця у нірках скель. Це додатково зменшує вірогідність, що голодний хижак обере нірку саме бджолоїдки.
Для щасливого життя бджолоїдці потрібні також просторі квітучі луки і водойми. Пам’ятаєте отой безперервний неповторний звуковий фон, який лунає на всі лади над нашими луками? Все, що в них стрибає, стрекоче, жужжить, тріщить, літає у пошуку нектару – все є мішенню для дзьоба бджолоїдки. З відстані 60 метрів (!) птах помічає свою жертву і, наче літак-винищувач, хапає її на льоту.
Стартовим майданчиком для блискавичних атак служать гілки невеликих дерев і кущів.
Тому третім важливим фактором щасливого життя бджолоїдки є наявність серед широких трав’яних луків острівків самосівних молодих дерев і кущових заростей. Із своєю здобиччю у дзьобі бджолоїдка має обов’язково повернутися на гілку. Адже комаха велика і ще жива. Тому бджолоїдка спритним рухом підкидає жертву, перехоплюючи її у повітрі за зручне місце по середині, і гамселить нею по гілці. А якщо трапиться впіймати шершня, осу чи бджолу, то спочатку пташка водить комахою по гілці, щоб вичавити жало і отруту, і лише потому їсть. Втім трапляється, що під час ловлі комаха таки встигає ушпигнути бджолоїдку своїм жалом. Але на цей випадок в тілі пташки природа передбачила протиотрутну рідину.
Бджолоїдки створюють пари на все життя. Та кожного сезону самець має отримати згоду самки до продовження роду. Зваблює він її ласенькою жирненькою комашечкою, передаючи її із дзьобика у дзьобик. Якщо пані залишилася пригощанням задоволена, то спарюванню бути.
Пташенята бджолоїдок вилуплюються із гладких білих майже кулястих яєць сліпими і голими пуцвірінками. У перший тиждень батьки і їхній помічник-одинак годують малюків 12 разів на годину. Вже на другий тиждень це має бути 50 разів на годину. А в останній – кожне пташеня дорослі мусять погодувати мінімум 80 разів на день. Ну як тут обійдешся без допомоги?
Важливо, і це є четвертою умовою щасливого життя бджолоїдки, щоб поблизу схилу з нірками росли дерева і кущі. Адже саме з їхніх гілок, птахи чатують свої тунелі, саме на них сплять татусі в той час, як мати в ночі сидить на яйцях, саме на гілках поблизу нірок птахи «пакують» впійманих комах і перетворюють їх на корм для малюків.
Хіба це не диво, що всі чотири важливі умови для щасливого життя барвиста і чарівна пташка бджолоїдка звичайна знайшла на осокорківських луках.
Тож і ми можемо бути щасливими, що маємо чудову можливість її спостерігати. Та якщо під час прогулянок Ви почуєте пронизливе «піт-піт-піт», знайте, так пташка попереджає своїх родичів про небезпеку. Не ставайте джерелом її хвилювань. Милуйтеся життям бджолоїдки з далеку.
Автор: Liudmyla Paetsch
Фото: Костя Пазюк
Оригінал посту – https://www.facebook.com/notes/347950202958425/