May 06, 2021
Якби не яскраво-червоний дзьоб і ніжки, то можна було би подумати, що на узбережжі наших озер пасуться сороки.
Не дарма ж через забарвлення у більшості європейських мов цей птах у назві містить слово «сорока». Так у фінів він «морська сорока», у данців «пляжна сорока», у нідерландців «камбалова сорока», а ми його із куликом схрестили. А ось німці звернули увагу на цікавий спосіб харчування пташки і називають кулика-сороку «Austernfischer» – «рибалка за мушлями».
Цілий світовий день кулик-сорока видивляється собі їжу. Його гострий зір здатен побачити найменшу зміну у рельєфі або забарвленні ґрунту. Полює він і вночі. Знайти поживу допомагає чутливий дзьоб. Ним птах ловить харч на дотик, причому знайшовши мушлю, може одразу визначити, чи вона жива чи порожня. Маленькі мушлі до 12 мм пташка одразу ковтає, а у відкриванні великих вона справжній майстер – 10-15 секунд і маєш смачне м’ясце!
Кулик-сорока знає два способи відкриття мушель. За першим він відносить молюск на тверду поверхню, хапається сам лампами за щось міцне і довбе панцир мушлі дзьобом, наче відбійний молоток, токи не проломить її. Найміцніші може кидати з великої висоти на каміння.
За другим способом птах просовує дзьоба всередину мушлі і перекушує м’язу, що тримає половинки.
Але саме цікаве, що одна окрема птаха володіє лише одним із двох способів відкривання мушлі. А саме тим, якого її навчили батьки. В залежності від того, чи мушля пробивається, чи відкривається різняться і дзьоби пташок: у перших він міцніший і коротший, у других довгий і гострий.
Кулики-сороки чудові пірнальники. За один раз вони можуть заглибитися на пів метри у воду і пропливти до 15 метрів. Це, до речі, улюблений спосіб молодняка втекти від хижаків.
Поряд із звичайним парним подружжям кулик-сорока утворює трійню із самця і двох самочок. Самки можуть конкурувати між собою – тоді кожна має і охороняє власне гніздо, а самець захищає лише територію. А можуть жити у дружбі – тоді обидві кладуть яйця у одне гніздо, яке захищають три птахи одночасно. До таких способів парування кулики-сороки вдаються, коли бракує самців, або місця для гнізд. При цьому виживання пташенят у мирній трійці вищий. Але все одно не такий успішний, як у традиційній парній родині, бо на гнізді може сидіти лише одна самка, а її розмірів не вистачає зігріти подвійну кількість яєць. Цікаво, що на наступний сезон самка, яка прожила у трійці, має більше шансів створити парну родину, ніж та, що залишилася зовсім без самця.
До чого цей невеличкий хоробрий птах не вдається, щоб захистити своє потомство! Якщо небезпека ще далеко, то самка сидітиме причаївшись, а самець спробує відволікти хижака від гнізда вдаючи із себе хворого нікчему. Якщо ж тварина таки наблизиться до гнізда, то птахи і голосним криком, і високим писклявим тоном, і тьохканням проганяють злодія. А як вже не вийде, то дзьобають що є сили.
Саме цю хоробрість кулика-сороки оспівав національний герой Фарерських островів, де птах став національним символом незалежності. Щороку 12 березня ферерці святкують повернення кулика-сороки із теплих країв і увінчують його і весну.
Текст: Liudmyla Paetsch
Фото: Оксана Ралдугіна, Костя Пазюк , Віктор Севідов , Igor Chervonenko
Оригінал посту – https://www.facebook.com/notes/1412230435647602/