March 28, 2021
Напевне, не раз кожен із Вас бачив пташку у руках маленького Христа на картинах Рафаеля, Лоренцетті, Леонардо да Вінчі і інших живописців, які зображали Мадонну із немовлям або маленького Ісуса. Можливо хтось навіть ставив собі запитання: «А що то за пташка? До чого тут пташка?»
Як Ви вже здогадалися, на всіх картинах зображений щиглик. Але перш ніж прочитати далі пояснення, чому саме щиглик, подивіться ще раз уважно, як він виглядає. Складається враження, що птах встромив голову у щось червоне, і те червоне забарвило його дзьоб і мордочку. Ось у цій червоній плямі і є відповідь на запитання, чому живописці часто зображали щиглика в руці або поряд із дитям-Христом.
Кажуть, що щиглик пролітав над Ісусом, коли той ніс свій важкий хрест на Голгофу. Не могла маленька пташка підсобити Сину Божому у його тяжкій ноші, бо кожен із нас несе свій Хрест. Але кожен із нас може в міру своїх сил зробити щось хороше, важливе для іншого. Ось так і щиглик за легендою вирвав шип від тернового вінця, який вп’явся Ісусові у лоба. Кров бризнула із рани і зафарбувала голівку птаха.
Тепер щоразу, коли гулятимете картинними галереями: у Художньому музеї Малого палацу Авіньйон, Національною пінакотекою у Сієні, у паризькому Луврі, Галереї Уффіци у Флоренції, Museo Civico di Castelvecchio у Вероні, чи Ермітажем у Санкт-Петербурзі, або принаймні переглядатимете репродукції, Ви знатимете, що пташка на картинах – це щиглик, і що він символізує майбутні страждання Христа.
До речі, побачити зображення Мадонни і Христа зі щигликом можна і в Україні. У музеї Ханенків зберігається офорт з картини Рафаеля «Мадонна зі щигликом» авторства Ашиля Луї Мартене (Париж, 1806 – 1877).
Якщо ж від високого мистецького і духовного повернутися до прагматичних побутових речей, то щиглик і тут серед перших:
не хочете, щоб на городі бур’яни буяли, а дерева і квіти від шкідників потерпали – заводьте, принаджуйте щигликів. Комахи-шкідники і насіння бур’янів – то їхній основний харч. Не дарма наукова назва роду щигликів походить від латинської назви чортополоху. Бо ж найбільше йому смакує насіння саме цієї рослини.
Звісно, що сучасна людина обходиться без щигликів: шкідників і бур’яни ми винищуємо хімічними обробками. Але було би добре, подбати не тільки про себе, але і про природу, залишаючи бодай десь острівки диких рослин і дерев, з яких щиглик міг би харчуватися. Непереливки цим птахам трапляються узимку, особливо у її сніжний період. Тому по можливості на зиму вони перелітають у тепліші країни Європи: північну частину Франції, Португалію, Італію. Такі собі аристократи відбувають у літні резиденції. Але насправді мігрувати щиглики дуже не люблять. Віддають перевагу знайомим рідним місцям. І тільки велика тривала негода може погнати їх у чужі тепліші краї.
🐣Гніздуються щиглики часто на плодових деревах або каштанах. Самка ховає гніздечко на самому краєчку гілок, подалі від стовбура, ретельно замаскувавши його мохом, лишайником із сусідніх дерев.
Спостерігати за щигликом – одне задоволення! Коли він добуває насіннячко із рослин, то схожий на справжнього акробата – крутиться-вертиться, головою вниз висить. Та найцікавіше – бачити, як щиглик притримує їжу у лапках – на це здатні дуже нечисленні види птахів.
Мабуть, дякуючи рухливості і непосидючості, образ щиглика часто можна зустріти у дитячій літературі. Ось і Олена Пчілка, бавлячись зі своїми дітьми, склала для них таку лічилочку:
Щиглик, щиглик,
Що з тобою,
Що не чуть пісень весною?
Щиглик щиро поділився,
Що співати він стомився.
Поки щиглик спочиває,
Ми своєї заспіваєм.
🎼А спів у щиглика неймовірної краси! Орнітологи налічують до 20 різних мелодій – на всі випадки життя є у щиглика своя пісня – зовсім як у українців! Співає щиглик навіть у польоті.
Саме через співочі таланти цей птах і страждає. Любителів щигликового співу у клітках, які через велику рухливість пташки для нього справжня кара, розвелося так багато, що довелося цих пташок брати під захист. Щиглик захищений Бернською конвенцією.
💛Якась особлива вірність притаманна цій маленькій пташці. Вірність своїй землі, вірність тому, хто її годує. Кажуть, що щиглик дуже звикає до господаря і іноді повертається до нього, якщо навіть той випускає птаха на волю.
До недавніх часів людина нищила щигликів ще і заради яскравого барвистого пір’ячка.
Але сучасним модницям можна запропонувати інший «подарунок» від пташки:
Спробуйте скомпонувати елементи свого гардеробу у кольоровій гамі, як її «носить» щиглик: червоний, жовтий, чорний, білий, коричневий. Ви переконаєтеся, що природа – найдовершеніший стиліст!
📃Текст: Liudmyla Peatch
📸Фото: Віктор Севідов, Костя Пазюк, Igor Chervonenko, Yuriy Nechyporenko
—–
Текст на нашій ФБ сторінці – https://www.facebook.com/ecoparkosokorky/posts/1464618470404166