June 23, 2021
22 червня 2021 року має відбутися вирішальне засідання щодо долі першого в історії столиці Екопарку – “Осокорки”. Петиції, протести, врешті Рішення Київської міської ради про створення на цій території ландшафтного заказника місцевого значення «ОСОКОРКІВСЬКІ ЛУКИ» – все це може бути втрачено дарма за одним рішенням суду.
О третій ночі, сон прекрасний…
Ця історія бере свій початок ще від 27 листопада 2009 року. Саме тоді був прийнятий Детальний план території мікрорайону “Осокорки центральні”. Документ, який, як і все прекрасне ховає свій зміст за абревіатурою з трьох (перших) літер (тут і далі – ДПТ). Містобудівний документ, відповідно до рішення суду, окремими своїми положеннями суперечить чинному Генеральному плану Києва. Окрім того, і що головне, він передбачає забудову тієї території, яка згідно іншого рішення тієї ж Київської міської ради була зарезервована для створення ландшафтного заказника місцевого значення «ОСОКОРКІВСЬКІ ЛУКИ».
Як і все прекрасне, ДПТ прийшов вночі. Точніше Рішення міськради про його затвердження датується пізньою ніччю 27 листопада. Депутати тієї каденції до останнього не могли проголосувати за рішення, що суперечить чинному законодавству. Більше того, частина обранців взагалі не знала, за що голосує – питання просто було відсутнє в порядку денному сесії! Пропозицію його розгляду внесли вже постфактум просто під час засідання, з голосу. Однак, додаткового часу на ознайомлення як з самим проектом рішення, так і з матеріалами ДПТ депутатам ніхто не надав.
Все відбувалося настільки швидко, що стандартні для цього випадку процедури доповіді та обговорення були пропущені – депутати відразу перейшли до голосування, яке зафіксувало прийняття “потрібного” рішення. Потрібно воно було, в першу чергу, забудовнику, яким на той час виступало ТОВ “Контактбудсервіс”. На території картографованій ДПТ на замовлення ТОВ мало бути забудовано 176,04 га. Вся площа відводилась виключно під житлову забудову.
На годиннику була 3 година ночі…
Судове коло
Після “оформлення” питання в стінах Київради, основні баталії за життя “Екопарку “Осокорки” і взагалі за нормальне життя всього однойменного мікрорайону перекинулись до суду. Загальна тривалість судового розгляду на сьогодні вже склала 975 днів, або близько 11 годин безперервного судового слухання справи. Забудовник, який сьогодні вже встиг змінитися на компанію – “Столиця груп” одіозної столичної забудовниці Влади Молчанової, на думку екоактивістів, ніяк не полишає намагань “продавити” рішення про забудову природної зони на південь від Ж/М “Осокорки”.
Зокрема, зараз справа щодо скасування незаконно прийнятого ДПТ, який проектує тут нову забудову замість запланованого ландшафтного заказника, слухається вже “по другому колу”. Пройшовши всі три існуючі судові інстанції, в тому числі і Верховний Суд, справа про забудову “Екопарку “Осокорки” так і не була вирішена. Вища судова інстанція, яка мала розставити всі крапки над “і”, надала можливість судам нижчих інстанцій повторно, більш ретельніше дослідити обставини справи, а новій компанії-забудовнику – спробувати вирішити питання “іншим шляхом”.
UA-Times вирішило проаналізувати та коротко викласти зміст кожного з рішень у цій заплутаній справі аби врешті зрозуміти – навіщо і чи обґрунтовано суд затягує вирішення питання щодо створення в столиці першого екологічного парку – “Осокорки”.
Початок розгляду
Адміністративне провадження у справі за позовом Громадської організації “Екопарк Осокорки” було відкрито ще 17 жовтня 2018 року. У своїй позовній заяві ГО вказувала на те, що відповідно до діючого Генерального плану міста Києва територія між озерами Небреж, Тягле, Мартишів є парковою зоною загального користування. Відповідно до п. 2.3.10 Правил забудови міста Києва, на цю територію розповсюджується режим території зони охоронюваного ландшафту. Однак, попри це, рішенням від 27.11.2009 року №695/2764 затверджено детальний план території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва, який не містить обмежень, що детальний план території району Осокорки є зоною охоронюваного ландшафту.
Більше того, громадські слухання щодо зазначеного ДПТ відбулися ще за два роки до самої експертизи містобудівного документу, а компанія, яка її здійснювала – навіть не мала відповідної ліцензії. Питання також викликала і процедура проведення так званих “громадських слухань”, які мали легітимізувати скандальний містобудівний документ, як такий, що виданий з врахуванням думки місцевої громади. Насправді, предметом розгляду громадських слуханнях 17 грудня 2017 року було обговорення не ДПТ, а реконструкції Бортницької станції аерації та можливості закриття сміттєспалювального заводу «Енергія». Згадка про ДПТ була включено до переліку питань вже після завершення самого обговорення, тобто їх результати ніяк не стосуються ДПТ. Натомість, можна сказати, що фінальний протокол засідання був умисно сфальшованим.
Київрада, яка виступає в цій справі – відповідачем, була куди менш вибагливою в своїй аргументації. Зокрема, головний орган міської влади зазначив, що прийняття рішень про розробку та затвердження детальних планів території у межах міста Києва віднесено до виключної компетенції Київської міської ради. Відтак, всі питання, що з ним пов’язані, вирішує сама Київрада, як делегований орган, що представляє в рівній частині інтереси всіх киян. Порушень у прийнятті оскаржуваного ДПТ о 02:44 ночі міськрада теж не вбачає. Натомість, наголосила на тому, що права і законні інтереси киян в цій ситуації ніяким чином не порушенні, оскільки міській владі, як делегованому органу, куди краще знати, що потрібно для киян.
Окружний адміністративний суд м. Києва, де і розглядалася справа, також не побачив особливої проблеми у забудові новим житлом одразу більше 170 га природної території. Попри пряму вимогу Закону, справу розглянули в спрощеному провадженні і без виклику сторін. Суд за головування судді Володимира Келеберди відмовив у задоволенні позову Громадської організації “Екопарк Осокорки” в повному обсязі.
Підходи різні – результат один
Не погодившись з рішення найвідомішого суду України, ГО “Екопарк Осокорки” звернулася з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Забудовник – компанія ТОВ “Контактбудсервіс” – в апеляційній інстанції повністю підтримав позицію Окружного адміністративного суду м. Києва та доводи міської ради щодо відсутності порушених прав і законних інтересів громадської організації.
Однак, цього разу суд таки дослухався до думки активістів. Зокрема, зауважив: “Громадська організація “Екопарк Осокорки” є безпосереднім учасником виконання Петиції № 713, а виконання даної Петиції є головною метою створення і реєстрації ГО “Екопарк Осокорки”. Статутна ціль діяльності ГО “Екопарк Осокорки” – це створення/облаштування ландшафтного парку на південь від вул. Колекторна до каналу від Бортничівської станції аерації (який би включав в себе мережу озер Небреж, Тягле, Мартишів, Святаш, боліт та каналів, якими ці озера і болота між собою сполучаються)”.
Окрім того, колегія суддів також зауважила, що відповідно до Розпорядження КМДА від 17.05.2002 р. № 979 “Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 N 920 “Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам’яток історії та культури в м. Києві”, с. Осокорки, є зоною охоронюваного ландшафту, де будь-яка господарська діяльність, що може вплинути на стан збереження охоронюваних об’єктів – заборонена законом.
Втім, навіть це не завадило колегії суддів на чолі з Тетяною Вівдиченко прийняти рішення на користь забудови природної зони. Суд, хоч і визнав наявні порушення при прийнятті оскаржуваного ДПТ та його суперечність Генеральному плану, все ж не наважився скасовувати такий містобудівний документ.
Суд апеляційної інстанції, зокрема, посилався на те, що скасування прийнятого з численними порушенням ДПТ може призвести до інших негативних наслідків: “скасування всього детального плану території району Осокорки у Дарницькому у районі м. Києва порушить права необмеженого кола фізичних та юридичних осіб та порушить інфраструктуру цілого району“. Втім, які саме і для кого саме мають настати негативні наслідки через скасування сумнівного ДПТ, суд також не зазначив, обмежившись формулюванням “невизначене коло осіб”.
Напередодні фінального рішення
Після апеляційного розгляду рішення суду фактично не змінилося. Попри визнання наявних порушень, суд апеляційної інстанції залишив положення оскаржуваного ДПТ в силі. Тож, активістами була подана касаційна скарга. Тепер долю Екопарку, вже остаточно мав вирішити Верховний Суд…
Втім, акценти розгляду були зміщені. Цього разу суд вже вищої інстанції вирішив дослідити і взяти за основу дотримання процесуальних норм ведення справи. Зокрема, колегія суддів за головуванням судді Василя Шарапи звернула увагу на недотримання положень чинного Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи ще в суді першої інстанції.
Зокрема, як зазначається у фінальному рішенні: “спори з приводу оскарження нормативно-правового акту [яким є ДПТ – прим., Авт.] не можуть бути розглянуті судом за правилами спрощеного позовного провадження, а повинні розглядатися лише за правилами загального позовного провадження”.
Таким чином, суд касаційної інстанції не вирішував справу, що потрапила до нього на розгляд по суті. Детальніше про це читайте в нашому матеріалі: Верховний суд порушив права людини та проігнорував практику ЄСПЛ у справі будівництва на землях водного фонду. Зокрема, суд не встановлював порушення норм матеріального права при прийнятті відповідних рішень судами попередніх інстанцій. Натомість встановивши процедурну невідповідність порядку розгляду справи – направив її на новий розгляд, усунувшись при цьому від прийняття остаточного рішення.
Наша пісня гарна нова…
13 лютого 2020 року справа знову повернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва. Тепер вона слухалася уже відповідно до визначеної у таких випадках процедурі…
Суддя Нана Вєкуа погодилася з доводами апеляційної інстанції, що дійсно права і законні інтереси громадської організації є порушеними, оскільки: “Громадська організація “Екопарк Осокорки” є безпосереднім учасником виконання Петиції № 713, а виконання даної Петиції є головною метою створення і реєстрації ГО “Екопарк Осокорки”. Однак, решта доводів активістів, що стосувалися власне суті справи, а також обставини вже встановлені судом апеляційної інстанції Вєкуа були повністю проігноровані.
Зокрема, мотивуючи своє рішення у справі, суд першої інстанції зазначив, що території, заплановані під нову забудови, як виявляється, зовсім не є цінними. І питання тут зовсім не в значенні цих територій, їх природному різноманітті і т.д., а простому і формальному визначенні… меж в натурі. Тобто, за логікою суду, якщо межі історико-культурних або природних ареалів не визначені на місцях (не обгороджені спеціальними стовпчиками) – такі території уже не підлягають спеціальній охороні, попри наявний юридичний статус.
Водночас, при вирішенні іншого, вже суто “процедурного” питання, суддя навпаки надала перевагу змісту над формою, визначивши, що порушення процедури не свідчить про протиправність змісту: “дійсно, в рішенні від 27.11.2009 року №695/2764 «Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва» не зазначено строку дії такого рішення, проте зазначене порушення на думку суду є формальним (порушенням форми, а не суті рішення) та не свідчить про протиправність його змісту“.
Епілог
Підбиваючи підсумки всіх наявних у справі позицій сторін та інших учасників, суддя Вєкуа 3 лютого 2021 року винесла поки проміжне рішення у справі, яким відмовила у задоволенні позову ГО у повному обсязі.
Підбиваючи підсумки цього огляду, також варто звернути увагу на кілька важливих обставин:
1. З чотирьох судових розглядів справи в різних за ієрархією судових інстанціях, в тому числі і найвищій, справа розглядалася дійсно по суті лише одного разу.
2. Суд апеляційної інстанції, що досліджував конкретні обставини у справі, прийшов до висновку про порушення вимог чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного ДПТ, однак скасувати його, вочевидь, просто не наважився.
3. Верховний Суд переклав відповідальність за прийняття рішення на нижчестоящі суди.
4. Новий розгляд справи був розпочатий фактично з площини переваги одних більш суттєвих порушень над іншими, менш суттєвими, коли головною ціллю є не встановлення істини у справі, а відділення “потрібних” процедурних недоліків для постановлення необхідного рішення, без розгляду справи по суті.
Втім, екоактивістами знову була подана нова апеляційна скарга і тепер, сподіваємось, вже остаточну крапку в цій справі має поставити Шостий апеляційний адміністративний суд. Найближче засідання у цій справі заплановано вже на 22 червня 2021 року…
Далі буде!
Джерело – https://ua-times.com/news-uk/vyrishalnyj-sud-ekoparku-osokorky-sprava-po-nichnomu-dpt.html