February 09, 2021
«ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ, КИЄВЕ МІЙ…»
Швидке зростання чисельності населення Києва, на жаль, вже давно спричинене не ростом народжуваності у щасливих киян, а є сумним наслідком падіння економіки в країні і відтоку робочої сили з регіонів.
Справжньою ж соціальною проблемою нашого міста стало значне погіршення життя киян. Свідченням цього є величезна кількість «гарячих зелених» точок, де Громада відчайдушно воює за кожен зелений клаптик території колись квітучого зеленого міста.
Рівнинне зелене море Лівобережного Києва, яке колись надихнуло авторів на створення твору, що став його офіційним гімном, у далекі часи розбудови Києва планувалося перетворити на затишні, просторі, зелені міські квартали, сповнені свіжого повітря, сонячного світла і прохолоди з широкими алеями, великими парками, озерами і естетичною забудовою. Та не так сталось, як гадалось…
Сьогодні дивлячись на бетонний хаотичний несмак, який агресивно настовбурчившись своїми хмарочосами, стирчить на горизонті, навряд чи можна заспівати: «Грає море зелене…»
І все ж таки один недоторканий останній клаптик смарагдового скарбу лівобережної частини міста, який ще здатен бодай якось компенсувати жах бетонних нетрів природною красою луків, лісу і мальовничих озер, Громада відстоює вже п’ятий рік і не збирається віддавати під знищення, маючи своє уявлення про долю цих територій.
Звернення
—
Оригінал новини – https://www.facebook.com/418408401691850/posts/1502518403280839/