September 01, 2020
В цьому пості ми хотіли би розвінчати деякі фейки, міфи і маніпуляції про Екопарк Осокорки, які в останній час активно ширяться в Інтернет. А також надати короткий лікбез щодо Екопарку.
Відразу слід наголосити, що поточні проблеми банку “Аркада” не так сильно впливають на процес створення Екопарку Осокорки, як може здаватися. Земельні ділянки знаходяться в оренді у ТОВ “Контактбудсервіс”, який формально не має відношення до АКБ “Аркада”. Взагалі ситуація складна і важкопрогнозована. Хоча з огляду на ознаки будівельної піраміди у діяльності забудовника це було лише справою часу.
Як би там не було, в найближчому майбутньому можлива нова брудна піар-кампанія проти Екопарку Осокорки, тож люди мають володіти правдивою інформацією. Це саме стосується депутатів всіх рівнів і посадовців, яких наразі через усі можливі канали закидають неправдивою інформацією про Екопарк.
Можемо стверджувати, що, на жаль, головним джерелом і ретранслятором неправдивої інформації про Екопарк є об’єднаний актив інвесторів Аркади (надалі – ОА) в особі деяких його членів, які, схоже, здебільшого відстоюють інтереси АКБ “Аркада”, а не інтереси пересічних інвесторів житла.
Фейк-1: “Під Екопарк вже виділили 420 га”
Спочатку трохи лікбезу. Нас часто запитують, що це таке “ландшафтний заказник”? Якщо коротко і спрощено – це один із видів природоохоронного статусу. Серед інших видів об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) пам’ятки природи, регіональні-ландшафтні парки, національні природні парки, природні заповідники, біосферні заповідники тощо.
На даний момент були оголошені ландшафтний заказник “Осокорківські луки” площею 148 га та ландшафтний заказник “Озеро “Тягле” площею 137 га, які в перспективі мають бути об’єднані в один регіональний ландшафтний парк. Тут слід зазначити, що згідно попередніх Генпланів ділянка під майбутнім заказником “Осокорківські луки” була відмічена під забудову, і його оголошення це дуже вагомий здобуток. Іншим значним здобутком є оголошення території озера Тягле із прибережно-захисною смугою. Хоча згідно всіх Генпланів ця територія була зеленою зоною, її необхідно було додатково захистити окремим статусом. Адже всі ми добре пам’ятаємо, що територія навколо озера Небреж також була визначена як зелена зона, але це не завадило чиновникам через ДПТ віднести її до забудови.
Посилання на відповідні сторінки проектів рішень про оголошення заказників доступні на сайті Київради:
1) https://kmr.gov.ua/…/rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rady-200
2) https://kmr.gov.ua/…/proekt-rishennya-kyyivskoyi…
Там же є і посилання безпосередньо на тексти проектів рішень, де визначені кордони, площі, балансоутримувачі та інші деталі.
Тож навіть якщо порахувати загальну площу двох заказників, отримаємо 285 га, але аж ніяк не 420 га!
Крім того, із 137 га озера Тягле на суходіл (прибережно-захисну смугу) припадає лише близько 20 га, решта 117 га – це водна поверхня. Тож у людини, коли вона чує лише про “137 га парку озера Тягле”, складається не зовсім правильне уявлення про цю територію. Тому в випадку Тяглого доречно розділяти загальну площу на складові. Бо з таким підходом, приміром, до парку Наталка площею 25 га можна було б сміливо додавати як мінімум 100 га прилеглого Дніпра і казати про парк площею 125 га, що очевидно було б не коректно.
Позаяк площа в 148 га заказника “Осокорківські луки” не сильно вражає уяву людини та інвестора Аркади, то ОА “нарахував” 420 га і активно розповсюджує ці неправдиві дані серед посадовців і депутатів. Особливо прикро те, що ми намагалися донести цю інформацію безпосередньо до них (коли перетнулися в КМДА), але вони навіть не захотіли спілкуватися.
Яскравим прикладом маніпуляції або дрімучого невігластва є порівняння поточної території Екопарку, яка береться за ті самі “420 га”, з іншими парками Києва. Так у порівнянні із Голосіївським парком (і це єдиний київський парк, з яким взагалі доречно порівнювати Екопарк Осокорки), його площа чомусь береться як 120 га. Ймовірно, мова йде лише про міський парк відпочинку ім. Максима Рильського, площа якого складає приблизно 135 га. І ні слова про те, що парк ім. Максима Рильського переходить вже в “Голосіївський ліс” площею понад 800 га, і який є складовою частиною Національного природного парку “Голосіївський”.
Взагалі великі міські парки площею в сотні і тисячі гектарів цілком розповсюджені в світі і не є чимось незвичним – https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_urban_parks_by_size. Колись напишемо про це окремий пост.
Фейк-2: “ГО “Екопарк Осокорки” виділили землю під Екопарк”
Абсолютний і безпідставний фейк. Згідно проекту рішення про створення заказника “Осокорківські луки” балансоутримувачем цієї території є КО “Київзеленбуд”. Балансоутримувачем заказника “Озеро “Тягле” як було, так і залишилося КП “Плесо”. Сама ж територія заказників, звісно, знаходиться у комунальній власності громади Києва. І всі заяви, що ГО “Екопарк Осокорки” щось там “отримала” є абсолютною брехнею.
Фейк-3: Фейкові сторінка-клон і група “Екопарку” в Facebook
Кілька тижнів тому в Facebook з’явилася фейкова сторінка “Екопарку”, які ОА в своїх вайбер-чатах закликав усіляко підтримати, мовляв, це сторінка справжніх активістів Екопарку. Вона навіть була поставлена на рекламу. Цю сторінку спіткала доля, на яку і заслуговує будь-який фейку – досить швидко вона була видалена модераторами Facebook. Детально цю подію ми висвітлили тут: https://www.facebook.com/ecoparkosokorky/posts/1340308006168547
Припускаємо, що в майбутньому щось таке може виникнути знову, тому надаємо посилання на наші офіційні групу і сторінку.
Посилання на офіційну сторінку Екопарку: https://www.facebook.com/ecoparkosokorky/
На цій сторінці ми висвітлюємо найбільш важливі речі.
Посилання на офіційну групу Екопарку: https://www.facebook.com/groups/OsokorkyWetlandPark/
Тут публікується вже більш різнопланова інформація, в тому числі від прихильників Екопарку.
Наголошуємо, що це єдині офіційні наші канали комунікації в соцмережах. Все інше – фейк, до якого ГО не має стосунку.
Фейк-4: “Площа ділянок під ЖК “Патріотика на озерах”(ПНО) складає 176 га”
ПНО заплановане лише на першій із п’яти ділянок, оренда на які закінчується вже 8-го вересня 2020 року. Площа ділянки, на території якої знаходиться озеро Небреж, складає 90 га. Саме озеро займає близько 43 га. В проектній документації і дозволі на будівництво (оскаржуваний в суді) йдеться виключно про цю ділянку!
Решта орендованих ділянок до проекту ПНО не має жодного стосунку! Зараз там росте чудовий молодий ліс, за яким починаються заплавні луки із дрібними озерцями і підболоченими ділянками. А ще чисте прохолодне повітря, яке так контрастує з перегрітою влітку житловою забудовою, великі озера, неймовірні краєвиди, багата флора і фауна та невичерпні можливості для активного відпочинку.
На щастя, у найближчий час забудова цих ділянок технічно і юридично неможлива, позаяк територія є зоною підтоплення під час паводків. А отже забудова цих території означає, що вся вона мала б бути попередньо намита (відповідно із знищенням всього живого) на висоту 8-9 метрів, приблизно до рівня решти масиву на півночі від вул. Колекторної і “відстоюватися” кілька років.
Окрім того для будь-якої можливості забудови необхідно проходити процедуру оцінки впливу на довкілля.
За 15 років оренди на чотирьох із п’яти ділянок не було зроблено (на превелике щастя) нічого! На першій ділянці в двохтисячних був намитий пісок (причому незрозуміло ким, і наразі за цей пісок ведеться юридична боротьба між “власником” піску і Аркадою, але це окрема історія) і забудова, хоча і вкрай незаконна, технічно є можлива.
Незабаром оренда закінчується і підстав подовжувати її, як мінімум на 4 ділянки, просто немає. А на першу ділянку підстави для подовження дуже сумнівні.
Тому і Аркада, і проаркадівські сили намагаються маніпулювати суспільною думкою, всюди згадуючи “176 га ПНО”, що в жодному разі не відповідає дійсності.
Взагалі, була б Україна правовою державою із працюючими законами і без корупції в державних органах, вся ця історія із ПНО мала би закінчитися ще на етапі виділення землі. Максимум – на етапі оформлення дозвільних документів, які б в принципі не могли б бути виданими.
Гарний юридичний (і не тільки) аналіз є в постах Георгія Могильного (https://www.facebook.com/profile.php?id=100007761677947)
Фейк-5: про приналежність Екопарку до політичних сил або про те, що Екопарк – це проект якоїсь політичної партії
Від самого початку ми задекларували повну аполітичність і притримуємося цього принципу і зараз, що не заважає кожному із нам мати особисті політичні вподобання. Разом із тим ми відкриті до співпраці з усіма проукраїнськими силами заради збереження екосистеми нашого міста і природи Екопарку Осокорки, покращення умов життя киян.
Так в Київраді ми співпрацюємо з усіма політичними силами, із кимось більше, з кимось менше. Це стосується і ВР минулого і поточного скликань, де ми так само заради Екопарку доносимо інформацію до депутатів різних політичних партій.
Наше комюніке доступне за посиланням https://ecopark-osokorky.com.ua/…/uploads/communique.pdf
Фейк-6: про те, що Екопарк намагається “відтиснути” земельні ділянки для інших забудовників.
На всіх публічних майданчиках, на всіх зустрічах ми однозначно і послідовно завжди виступали, виступаємо і будемо виступати проти будь-якої забудови зеленої зони загального користування
Нам, мешканцям Дарницького району, а особливо його частини Осокорків-Позняків, який є одним із найщільніше забудованих у столиці, який потерпає що не найбільше від промислового і транспортного впливу, який за останні роки перетворився на справжню розпечену пательню у теплу пору року із знищеними майже вщент багаточисленними зеленими осередками нашого району. Нам не треба ніяку “іншу” чи “кращу” забудову. Ми не дозволимо закувати нас у “кам’яний мішок”, відрізавши новим ЖК від єдиної повноцінної зони рекреації, до якої без використання автомобільного або громадського транспорту можуть дістатися не тільки дорослі дарничани, а і родини з маленькими дітьми, мами з дитячими візочками, літні люди. Нам потрібен Екопарк без забудов! і ми не вимагаємо нічого незвичайного – наявність у зоні простої доступності повноцінної зони відпочинку, яка б могла вмістити у себе кілька сотень тисяч вже наявних мешканців прилеглих житлових будинків – це містобудівна норма, яка прямим текстом вказана в законі. Про те, що таких парків в Дарницькому районі, а особливо у зоні найбільш щільної забудови по обидва боки проспекту Бажана катастрофічно не вистачає, свідчить неймовірна кількість відвідувачів малесеньких зелених оаз: парку “Позняки” і новоствореного парку на озері Лебедине, які люди обліплюють, як мухи. Тож у такій тисняві про повноцінний відпочинок, де можна було би зняти фізичну і психологічну втому від постійного тиску мегаполісу, не може бути і мова. А ми маємо таке місце відпочинку і маємо право на такий відпочинок і будемо його відстоювати. Від міста ж очікуємо лише допомогти впорядкувати територію, регламентувати її використання.
Окрім відвертих фейків і поливання екоактивістів брудом, забудовники також займаються поширенням міфів.
Міф-1: “Місто не буде вкладати гроші в створення парку. У нього немає на це можливостей”
Черговий міф, який абсолютно не відповідає дійсності. Мабуть, всі повноцінні київські парки були облаштовані і підтримуються в належному стані саме завдяки міському бюджету, а не забудовникам.
В бюджеті на поточний 2020 рік на будівництво нових та реконструкцію старих парків закладено близько 300 млн. гривень (https://www.dropbox.com/s/5ab8xfd6zi5qmta/budget.xlsx?dl=0). І це без урахування статей суто інфраструктурних витрат, таких як облаштування зрошувальних систем, освітлення тощо.
Так на створення парку вздовж проспекту Романа Шухевича в цьому році виділені чергові 30 млн. гривень. Цей проект загальною вартістю 130 млн. вже триває кілька років і має бути завершений в 2021 році. На парк “Юність” виділено 11 млн (загальна вартість – 60 млн.,тривалість проекту – 5 років), на парк “Почайна” – 20 млн. (загальна вартість – 98 млн.,тривалість проекту – 3 роки), на реконструкцію Солом’янського парку виділено 40 млн. (загальна вартість – 160 млн.,тривалість проекту – 6 років), на парк “Орлятко” – 20 млн. (загальна вартість – 82 млн.,тривалість проекту – 6 років) тощо.
(Вся інформація про бюджет міста на поточний рік доступна за посиланням https://kyivcity.gov.ua/…/rishennya_kivradi_pro…/. Там нас найбільше цікавить 6_додаток_6.xls)
Як видно, проекти по створенню парків зазвичай реалізуються протягом 4-6-ти років, але місто виділяє на це кошти і планомірно проводить цю роботу.
Враховуючи кількість людей, що відпочивають в Екопарку, і динаміку їх щорічного збільшення, а також близькість щільно забудованого житлового району, немає підстав вважати, що місто не знайде гроші для створення парку біля озер.
А отже поширена серед інвесторів думка, що “лише забудовник може облаштувати озера” не має під собою жодних підстав.
Тут обов’язково слід згадати про наше бачення зонування Екопарку (http://ecopark-osokorky.com.ua/concept.pdf), згідно якого територія навколо озера Небреж і між озерами Небреж і Мартишів має бути облаштована як міський парк відпочинку із відповідною парково-рекреаційною інфраструктурою: освітленням, дитячими і спортивними майданчиками, пляжами, клумбами, доріжками, ландшафтним дизайном тощо. Тоді як територія на південь від Небрежа має отримати природоохоронний статус і залишитися такою, як є, із мінімальним втручанням у екосистему. Там мають бути створені лише екостежки, встановлені численні інформаційні стенди, облаштовані місця для спостереження за птахами, підсипані гравієм калюжі для безперешкодної можливості проїзду службової техніки тощо. Окрім того, територія, якій буде надано і частково вже надано природоохоронний статус, є неоціненним скарбом для наших науковців. Саме їхніми зусиллями – фахівців у різних галузях з охорони природних ландшафтів має бути відновлена екосистема заплавних луків у тих місцях, які встигли зазнати впливу людини. А багатий рослинний і тваринний світ – це чудовий об’єкт для досліджень нашими студентами і приклад для виховання у сучасного містянина правил поводження у природному середовищі.
Якщо створення зони міського парку, як не крути, буде супроводжуватися значними витратами, то територія із природо-охоронним статусом принципово не вимагає суттєвих витрат на її облаштування і утримання.І тому аргументи проти Екопарку на рівні “створення парку на такій великій території вимагає колосальних грошей” теж не відповідає дійсності.
Міф-2: “Велика “труба” на східних околицях Екопарку є трубою сміттєспалювального заводу, який там все отруює”
Цей об’єкт добре видно із будь-якої точки Екопарку, і на нього не можна не звернути увагу.
Насправді це труба сучасної станції теплопостачання “Позняки”. Сміттєспалювальний завод “Енергія” розташований значно ближче до житлової забудови і знаходиться на березі озера “Вирлиця”. Це приблизно 700 м до будинків на Ревуцького. У нього теж є труба, але нижча.
Станція теплопостачання працює на газі і має на порядок меньше шкідливих викидів у порівнянні із об’єктами, які працюють на вугіллі (наприклад, із Дарницькою ТЕЦ із золовідвалом на вул. Здолбунівській навпроти Ашану). А враховуючи димар висотою 180 метрів, вплив на прилеглу територію мінімальний.
І ще трохи лікбезу
У багатьох людей виникає питання, що це за таке поняття “Екопарк”? А деяких ще й відверто напружує приставка “еко”, бо її зараз дійсно трохи часто, а інколи і зовсім недоречно використовують в цілях політичного піару. (З іншого боку, наша команда радіє, що ми надихнули багатьох рухатися в напрямку збереження природних екосистем в місті).
Якщо брати першоджерело всього руху – Петицію №713 від 2015го року (https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=713), то там навіть відсутнє слово “Екопарк”. Мова йде про регіональний ландшафтний парк, поняття якого визначене на рівні закону “Про природо-заповідний фонд України”, разом із порядком його створення і функціонування.
Але майже одразу у Facebook виникла і закріпилася більш коротка і зрозуміла багатьом назва “Екопарк Осокорки”, вона ж і “пішла в маси”. Тож для себе потрібно усвідомлювати, що в нашому випадку за “Екопарком” ховається саме регіональний ландшафтний парк з великою рекреаційною зоною, метою якого є максимальне збереження природних екосистем та мінімальне втручання людини в ці системи. Спостереження, охорона та збереження природи, виховна та освітня робота щодо поводження людини у природному середовищі. Навіть міський парк, на відміну від більшості парків столиці, пропонується зробити із екоспрямуванням. Тобто таким, в якому б людина почувала себе у якомога більшій близькості до природного середовища і відчувала себе її невід’ємною складовою. Відпочинок у такому парку має бути направлений виключно на укріплення здоров’я, покращення фізичного і психологічного самопочуття мешканця великого мегаполісу у перевантаженому міською інфраструктурою районі.
Сподіваємося, ви подужали цей лонгрід і стали більш обізнаними щодо Екопарку. А ми і далі продовжимо вести інформаційно-просвітницьку діяльність про Екопарк і безпосередню роботу по його створенню.
—
Оригінал новини – https://www.facebook.com/ecoparkosokorky/posts/1372900269575987