• Phone: (123) 0200 12345
  • pilipenko.alex@gmail.com

Про вплив зелених зон на здоров’я людини.

September 01, 2018

Всі знають про позитивний вплив зелених зон на життєдіяльність міста. До їх основних функцій звичайно відносять:
• Зменшення шкідливої концентрації газів і пилу у повітрі. Шкідливі гази поглинаються рослинами, а тверді частинки аерозолів осідають на листях, стовбурах і гілках рослин.
• Вплив на тепловий режим міста. Зелені зони знижують температуру повітря, особливо в спекотні дні, за рахунок випаровування вологи і меншого прогрівання у порівнянні із асфальтом, бетоном і пр. штучними матеріалами. Більш прогріте повітря над забудовою витісняється більш прохолодним із прилеглих зелених зон, і таким чином знижується загальна температуру міста.
• Поглинання вуглекислого газу і виділення кисню в результаті фотосинтезу.

Менш загальновідомо те, що озеленення міст покращує психічне здоров’я і благополуччя його мешканців. Дослідження говорять про те, що навіть невелика кількість часу, проведена на вулиці, допомагає при тимчасовій втомі і проблемі із концентрацією. Якщо вашим дітям зазвичай важко зосередитися – візьміть їх на прогулянку в парк. Навколишнє природне середовище грає набагато важливішу роль в добробуті дітей, ніж це визнавалося раніше. [1]

Зелень сама по собі асоціюється зі зменшенням насильства, симптомів дефіциту уваги, гіперактивності і симптомів стресу. Вона також пов’язана з ростом позитивного ставлення до роботи. Одне з досліджень прийшло до висновку, що навколишнє середовище, яка дає можливості як для побудови соціальних зв’язків так і для фізичної активності, обидві з яких можуть бути надані ‘зеленою інфраструктурою’, веде до позитивного впливу на психологічне здоров’я. [2]

Відчуття міста традиційно пов’язане з великою кількістю зелені, і її знищення усвідомлено і несвідомо сприймається як загроза середовищу проживання, що призводить до негативних явищ не тільки для здоров’я городян, а й проблемам в соціально-психологічній сфері – відсутності місць релаксації, приниженню естетичних потреб, втрати “почуття місця” і скруті орієнтації в просторі і часі (появі феномена “неприкаяних” – placelessness), втрати городянами відчуття контролю за існуванням і зміною середовища. [3]

Дослідження доводять, що навіть невеликі за часом перебування на природі зменшують симптоми депресії. Голландські дослідники обробили дані з електронних медичних карт значної кількості людей і з’ясували, що проживання близько зелених зон може мати далекосяжні переваги для психічного здоров’я людей. Захворюваність класифікувалась відповідно до міжнародної класифікації первинної медико-санітарної допомоги. Відсоткова частка зелених насаджень в радіусі 1 км і 3 км навколо координат поштових індексів була отримана з існуючої бази даних і розрахована для кожного домогосподарства. Було проведено багаторівневий логістичний регресійний аналіз, що враховує демографічні та соціально-економічні характеристики.
І виявилося наступне – щорічний показник поширеності значної кількості захворювань був нижче саме в місцях із великим процентним співвідношенням зелених насаджень в радіусі 1 км. Цей зв’язок простежується для всіх категорій захворювань: серцево-судинні, опорно-рухові, психічні(депресія, тривожний невроз), дихальні(ГРВІ, бронхіт, пневмонія і пр.), неврологічні захворювання травлення, різне(незрозумілі з медичної точки зору фізіологічні симптоми). Найбільш тісний зв’язок спостерігався при тривожному розладі і депресії. Причому найбільше це стосувалося дітей і людей із більш низьким соціально-економічним статусом. [4]

Також було проаналізовано зв’язок між здоров’ям людей і різними типами оточуючих зелених зон. Цей аналіз показує, що існує позитивний зв’язок між загальним здоров’ям і наявністю доступних зелених зон, причому це може бути як сільськогосподарські насадження (поля, сади тощо), так і натуральні зелені зони (ліси, луги тощо). І різниця в показниках здоров’я між міськими і сільськими мешканцями може бути частково пояснена кількістю рослинності в їх безпосередньому життєвому середовищі. [5]

Дослідження показали поліпшення пам’яті і уваги після ходьби в природних умовах в порівнянні з ходьбою в міських умовах. Було виявлено, що люди з вікном, зверненим до зеленої зони, повідомляють про менші проблеми з концентрацією, ніж люди без подібного виду, і що вони з меншою ймовірністю будуть забудькуватими і дезорганізованими. Більша відстань від будинку до природного зовнішнього середовища було пов’язано з більш низькою когнітивною функцією. [6]

 

При підготовці матеріалу було використані наступні джерела:
1. Nancy M. Wells, 2000. At Home with Nature: Effects of “Greenness” on Children`s Cognitive Functioning.
2. Portland’s Green Infrastructure: Quantifying the Health, Energy, and Community Livability Benefits, Environmental Services, City of Portland.
3. Relph E. Place and Placelessness. London; Pion, 1976. -p.212.
4. J Maas, R A Verheij, S de Vries, P Spreeuwenberg, F G Schellevis, P P. Groenewegen, 2009. Morbidity is related to a green living environment.
5. Jolanda Maas, Robert A Verheij, Peter P Groenewegen, Sjerp de Vries, Peter Spreeuwenberg, 2006. Green space, urbanity, and health: how strong is the relation? J Epidemiol Community Health 2006;60:587–592
6. Wilma L. Zijlema, Margarita Triguero-Mas, Graham Smith, Marta Cirach, David Martinez, Payam Dadvand, Mireia Gascon, Marc Jones, Christopher Gidlow, Gemma Hurst, Daniel Masterson, Naomi Ellis, Magdalena van den Berg, Jolanda Maas, Irene van Kamp, Peter van den Hazel, Hanneke Kruize, Mark J. Nieuwenhuijsen, Jordi Julvez, 2017. The relationship between natural outdoor environments and cognitive functioning and its mediators.