Альбом «Екопарк «Осокорки» – домівка квіткового Києва». Сторінка 5
Гвоздика Борбаша (Dianthus borbasii)
-
Свої яскраві квіточки-зірочки гвоздика закриває на вечір і у похмурі дні. Щоб проклюнутися насіння гвоздики потребує холоду. Бувають суто жіночі і суто чоловічі екземпляри цієї рослини. Вона не тільки гарна декоративна, але і лікарська рослина.
Свої яскраві квіточки-зірочки гвоздика закриває на вечір і у похмурі дні. Щоб проклюнутися насіння гвоздики потребує холоду. Бувають суто жіночі і суто чоловічі екземпляри цієї рослини. Вона не тільки гарна декоративна, але і лікарська рослина.
Жовтий осот польовий (Sonchus arvensis)
-
Тим, хто завзято щороку бореться із цією милою рослинкою на своїх городах, можливо, дещо полегшає від знання, що Ви не самотні у своїй боротьбі. Бо почуває жовтий осот себе пречудово майже на всій планеті, а не тільки у Європі. Хоч куди поїдьте, хоч в Японію, хоч у Китай, хоч на Філіппіни або Фіджі – всюди на Вас чекає нагадування про Ваше «городнє жахіттячко» J Її можна зустріти навіть у Альпах на висоті 1500 метрів над рівнем моря.
При механічному знищенні із кожної частинки рослини, що залишилася на землі, проросте нова рослина J. Але ж гарненькі жовті квіточки, чи не так? До речі, вони тільки до обіду бувають розкриті J.
Тим, хто завзято щороку бореться із цією милою рослинкою на своїх городах, можливо, дещо полегшає від знання, що Ви не самотні у своїй боротьбі. Бо почуває жовтий осот себе пречудово майже на всій планеті, а не тільки у Європі. Хоч куди поїдьте, хоч в Японію, хоч у Китай, хоч на Філіппіни або Фіджі – всюди на Вас чекає нагадування про Ваше «городнє жахіттячко» J Її можна зустріти навіть у Альпах на висоті 1500 метрів над рівнем моря.
При механічному знищенні із кожної частинки рослини, що залишилася на землі, проросте нова рослина J. Але ж гарненькі жовті квіточки, чи не так? До речі, вони тільки до обіду бувають розкриті J.
Жовтий осот болотний (Sonchus palustris)
-
Sumpf-Gänsedistel. Ця рослина – справжній велетень. Її середній зріст 1,5 – 2 метри (на цій світлині 2,5 м). Але є свідчення, коли вона сягала аж 4,25 метрів!
Sumpf-Gänsedistel. Ця рослина – справжній велетень. Її середній зріст 1,5 – 2 метри (на цій світлині 2,5 м). Але є свідчення, коли вона сягала аж 4,25 метрів!
Нечуйвітер зонтичний (Hieracium umbellatum)
-
Ця квітка не має періоду спокою і проростає одразу, як її насіння потрапляє на ґрунт. Нечуйвітер широко використовується як лікарська рослина. Вона хороший медонос, кормова рослина. Із неї роблять жовту фарбу для шовку і вовни.
Німці асоціюють цю рослину із шуліками. Вона в них називається трава шуліки зонтична (Doldiges Habichtskraut). А в народних переказах розповідали, що такий гострий зір має шуліка, бо протирає очі «молочком» із стебла нечуйвітру.
А як у нас? Чому «нечуйвітер»? Ось що про нього ми знайшли на сторінці у ФБ «Зелена планета Земної» – офіційна сторінка»: «В давнину до нечуйвітру ставилися як до магічної рослини. Вважалося, що зібраний у зимову новорічну ніч, він мав чарівну силу. Той, хто володів цією травою, завжди міг зупинити вітер на воді й захистити човен або корабель від біди. Відомо, що магічними властивостями зазвичай наділяли дуже цілющі рослини – саме таким і є нечуйвітер».
Ця рослинка може навіть восени зацвісти. Її зелене листя залишається ще тривалий час зеленим навіть під снігом.
Нечуй-вітра чує вітер
Перелітно-припускний?
Із простих і звичних літер
Словоскладень не простий:
Н е ч у й — в і т е р…
Волохатий —
Це немовби псевдонім,
Зовсім він не лопухатий:
Знає, що, і де, й почім…
Сперечається із вітром:
Хто не чує — ти чи я?
В поєдинку цім
Арбітром
Все сусідство Нечуя.
Іван Низовий
Луганськ
Ця квітка не має періоду спокою і проростає одразу, як її насіння потрапляє на ґрунт. Нечуйвітер широко використовується як лікарська рослина. Вона хороший медонос, кормова рослина. Із неї роблять жовту фарбу для шовку і вовни.
Німці асоціюють цю рослину із шуліками. Вона в них називається трава шуліки зонтична (Doldiges Habichtskraut). А в народних переказах розповідали, що такий гострий зір має шуліка, бо протирає очі «молочком» із стебла нечуйвітру.
А як у нас? Чому «нечуйвітер»? Ось що про нього ми знайшли на сторінці у ФБ «Зелена планета Земної» – офіційна сторінка»: «В давнину до нечуйвітру ставилися як до магічної рослини. Вважалося, що зібраний у зимову новорічну ніч, він мав чарівну силу. Той, хто володів цією травою, завжди міг зупинити вітер на воді й захистити човен або корабель від біди. Відомо, що магічними властивостями зазвичай наділяли дуже цілющі рослини – саме таким і є нечуйвітер».
Ця рослинка може навіть восени зацвісти. Її зелене листя залишається ще тривалий час зеленим навіть під снігом.
Нечуй-вітра чує вітер
Перелітно-припускний?
Із простих і звичних літер
Словоскладень не простий:
Н е ч у й — в і т е р…
Волохатий —
Це немовби псевдонім,
Зовсім він не лопухатий:
Знає, що, і де, й почім…
Сперечається із вітром:
Хто не чує — ти чи я?
В поєдинку цім
Арбітром
Все сусідство Нечуя.
Іван Низовий
Луганськ
Королиця (Leucanthemum)
-
Часто помилково цю рослину називають ромашкою(Matricaria). Вона б на це, мабуть, образилася. Бо її справжня назва походить від величних слів «корона, королева, королівна» вочевидь через короноподібну форму квіткового кошика особливо, коли квітка на ніч і в дощову погоду закривається, щоб захистити свій пилок від намокання.
Щоправда греки називали цю квітку прагматичніше Leucanthemum, що означало просто «біла квітка».
Німці і французи виявилися романтичнішими. Вони називають її відповідно Margerite і marguerite – маргариткою. Назва походить від старогрецького margarîtes, що означає «перлина». На відміну від ромашки королиця (маргаритка) має іншу будову квітколожаі суцільну, а не розгалужену форму листа.
Цікаво, що у німецьких містах на початку ХХ століття влаштовували так звані Квіткові дні (Blumentage) – дні доброчинності, лейтмотивом яких обирали ту чи іншу квітку. Поштовхом для введення цієї, на той час вже розповсюдженої у інших європейських країнах, традиції став 20-літній ювілей правління і срібне весілля Короля Вільґельма ІІ і королеви Шарлотти 8 квітня 1911 року. Найбільшого поширення згодом отримали Дні маргариток (Margeritentage). Королиця (маргаритка) з давніх часів вважалася символомдоброчинності. Її так і називали «біла квітка доброчинності». У ці дні дівчата ходили вулицями і обмінювали штучні, виготовлені напередодні, квіти королиці (маргариток) на гроші, які збирали для фінансування дитячих сиротинців і лікарень. Вулиці і будинки рясно прикрашалися квітами королиці, всюди продавалися наїдки і напої, кошти від яких також йшли на благодійність. Так, наприклад, 19 листопада 1911 року у Франкфурті-на-Майні було зібрано аж 100 000 марок готівкою для догляду за немовлятами. До благодійної акції з нагоди ювілеїв королівських осіб долучилися не тільки німецькі міста, але і німецькі громади за кордоном. Всього було зібрано 540 000старих марок, і такі заходи стали традицією. До цього треба сказати, що вони отримали чималу критику у суспільстві. Особливо активно проти виступали феміністки і профспілки. Мовляв, не гоже молодим панянкам ходити вулицями, звертатися до різних перехожих із проханнями про гроші. Це могло би завдати молодим леді моральної і фізичної шкоди.
В знак солідарності із німецьким королівським двором традицію благодійних заходів Білої квітки згодом на теренах Російської імперії ввела німкеня за походженням дружина царя Ніколая ІІ Алєксандра Фьодоровна. Щоправда, королицю (нім. Margerite) при цьому сплутали із ромашкою (нім. Kamille), тому і свято, і різні фонди в Росії,пов’язані із доброчинністю, почали називати «Ромашка», «Біла ромашка», в той час, як на зображеннях всюди розміщували і розміщують до сьогодні саме королицю (маргаритку).
Королиця – це чудова декоративна квітка, але алергикам краще її оминати, оскільки вона може викликати контактний дерматит.
Королицю можна назвати дуже щедрою квіткою. Вона має сплячі бруньки. Тож, якщо зрізати її квіти для букету, то із кожної сплячої бруньки розів’ється нове стебло і з’являться кілька нових квіточок.
Часто помилково цю рослину називають ромашкою(Matricaria). Вона б на це, мабуть, образилася. Бо її справжня назва походить від величних слів «корона, королева, королівна» вочевидь через короноподібну форму квіткового кошика особливо, коли квітка на ніч і в дощову погоду закривається, щоб захистити свій пилок від намокання.
Щоправда греки називали цю квітку прагматичніше Leucanthemum, що означало просто «біла квітка».
Німці і французи виявилися романтичнішими. Вони називають її відповідно Margerite і marguerite – маргариткою. Назва походить від старогрецького margarîtes, що означає «перлина». На відміну від ромашки королиця (маргаритка) має іншу будову квітколожаі суцільну, а не розгалужену форму листа.
Цікаво, що у німецьких містах на початку ХХ століття влаштовували так звані Квіткові дні (Blumentage) – дні доброчинності, лейтмотивом яких обирали ту чи іншу квітку. Поштовхом для введення цієї, на той час вже розповсюдженої у інших європейських країнах, традиції став 20-літній ювілей правління і срібне весілля Короля Вільґельма ІІ і королеви Шарлотти 8 квітня 1911 року. Найбільшого поширення згодом отримали Дні маргариток (Margeritentage). Королиця (маргаритка) з давніх часів вважалася символомдоброчинності. Її так і називали «біла квітка доброчинності». У ці дні дівчата ходили вулицями і обмінювали штучні, виготовлені напередодні, квіти королиці (маргариток) на гроші, які збирали для фінансування дитячих сиротинців і лікарень. Вулиці і будинки рясно прикрашалися квітами королиці, всюди продавалися наїдки і напої, кошти від яких також йшли на благодійність. Так, наприклад, 19 листопада 1911 року у Франкфурті-на-Майні було зібрано аж 100 000 марок готівкою для догляду за немовлятами. До благодійної акції з нагоди ювілеїв королівських осіб долучилися не тільки німецькі міста, але і німецькі громади за кордоном. Всього було зібрано 540 000старих марок, і такі заходи стали традицією. До цього треба сказати, що вони отримали чималу критику у суспільстві. Особливо активно проти виступали феміністки і профспілки. Мовляв, не гоже молодим панянкам ходити вулицями, звертатися до різних перехожих із проханнями про гроші. Це могло би завдати молодим леді моральної і фізичної шкоди.
В знак солідарності із німецьким королівським двором традицію благодійних заходів Білої квітки згодом на теренах Російської імперії ввела німкеня за походженням дружина царя Ніколая ІІ Алєксандра Фьодоровна. Щоправда, королицю (нім. Margerite) при цьому сплутали із ромашкою (нім. Kamille), тому і свято, і різні фонди в Росії,пов’язані із доброчинністю, почали називати «Ромашка», «Біла ромашка», в той час, як на зображеннях всюди розміщували і розміщують до сьогодні саме королицю (маргаритку).
Королиця – це чудова декоративна квітка, але алергикам краще її оминати, оскільки вона може викликати контактний дерматит.
Королицю можна назвати дуже щедрою квіткою. Вона має сплячі бруньки. Тож, якщо зрізати її квіти для букету, то із кожної сплячої бруньки розів’ється нове стебло і з’являться кілька нових квіточок.